Хронічний колостаз (хронічний запор)

Хронічний колостаз, або хронічний закріп – це ознака захворювання товстої кишки. Вибір терапії залежить від типу колостазу, різновиду його окремих форм, ступеня компенсації, наявності та характеру ускладнень.

Симптоми при закріпах залежать від своєї першопричини.

До нерегулярної і утрудненої дефекації приєднуються іноді біль і здуття живота, відчуття розпирання, підвищений метеоризм. Причому, перераховані симптоми можуть супроводжуватися реакціями інших органів: біль в серці, частим серцебиттям.

Хворі на хронічний колостаз втрачають апетит, у них виникає відрижка, поганий присмак у роті. Іноді з’являються головні болі, підвищується нервозність, погіршується працездатність і сон, настрій стає пригніченим. Тривалі запори приводять до того, що шкіра стає блідою, часто з жовтуватим відтінком, втрачає еластичність.

Ускладнення

На жаль, хронічні запори згодом, обов’язково приведуть до більш серйозних захворювань і ускладнень.

Серед ускладнень багаторічних хронічних закрепів: 

• вторинний коліт,
• проктосигмоідит (запалення сигмовидної і прямої кишки).

Але найсерйознішим ускладненням тривалих закрепів може стати колоректальний рак, тобто рак прямої та товстої кишки.

При хронічних запорах необхідно змінити режим харчування, включенням в раціон достатньої кількості клітковини, тобто продуктів, що містять волокна. Найпершим пунктом для боротьби з запорами є щоденне вживання обсягу рідини – до 2 літрів. При цьому найкращою рідиною для профілактики запору є проста чиста негазована вода.