Перитоніт

Перитоніт – запалення очеревини ( яка має вид напівпрозорої мембрани), що приводить до порушення функцій всіх систем організму. Головна функція очеревини – бар’єрна, тобто захист внутрішніх органів черевної порожнини від механічних пошкоджень, а також вона надає протимікробний захист.

Як відомо, перитоніт є небезпечним станом для життя, при якому будь-які зволікання можуть призвести до непоправних наслідків. Саме тому ні в якому разі не можна нехтувати своїм самопочуттям, а слід негайно звернутися за медичною допомогою при появі перших тривожних симптомів.

Запалення очеревини відбувається під впливом бактеріальної інфекції, яка часто представлена ​​неспецифічною мікрофлорою шлунково-кишкового тракту (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, гонокока, бактерій туберкульозу і так далі).

Розрізняють такі види перитоніту: 

  • Первинний;
  • Вторинний (виникає внаслідок розвитку гострих хірургічних захворювань або травм органів черевної порожнини);
  • Третинний (виникає після вторинного перитоніту).
  • Серозний;
  • Фібринозний;
  • Гнійний;
  • Геморагічний;
  • Каловий;
  • Жовчний.

Фази розвитку перитоніту

У більшості випадків лікарі стикаються з вторинним перитонітом, який виникає внаслідок деструктивно-запальних захворювань або травм черевної порожнини. Як правило, перитоніт є ускладненням таких захворювань:

  • гострий апендицит;
  • гострий холецистит;
  • виразка;
  • гінекологічна патологія;
  • кишкова непрохідність;
  • обмеження грижі;
  • абдомінальна травма;
  • гострий панкреатит.

Прогноз перитоніту багато в чому залежить від своєчасності надання спеціалізованої допомоги.

В період гострої фази – з’являються інтенсивні болі в животі які посилюються під час руху і дихання. Температури тіла піднімається до 38 ° С і вище, з’являється загальна слабкість організму. Часто людина стає дратівливою і збудженною, може з’явиться тахікардія (прискорене серцебиття) до 100 – 120 ударів в хвилину, підвищений артеріальний тиск.

Діагностика перитоніту

  • УЗД органів черевної порожнини, що дозволяє встановити наявність вільної рідини і газу в черевній порожнині, а також вивчити стан жовчного міхура, печінки, селезінки, підшлункової залози і нирок;
  • рентгенографія черевної порожнини;
  • лапароскопія діагностична – дозволяє оцінити стан внутрішніх органів черевної порожнини, використовуючи оптичний прилад (лапароскоп);
  • діагностична лапаротомія – операційне розтин черевної порожнини, здійснюване з діагностичною метою, щоб встановити точний діагноз.

Лікування

Розвиток перитоніту є показанням до проведення термінової хірургічної операції, мета якої полягає в усуненні джерела інфекції. Найбільш оптимальним оперативним доступом є серединна лапаротомія, що дозволяє візуалізувати всю черевну порожнину.

Після ліквідації джерела розвитку перитоніту виконується санація черевної порожнини. З медикаментозних засобів призначаються антибіотики для боротьби з патогенною мікрофлорою. Також при необхідності призначаються препарати, дія яких спрямована на підтримку діяльності серцево-судинної системи.

Прайс ознайомитись з вартістю послуг можна тут.

До списку захворювань
Запис на прийом